Що не так з містом. При фасаді

Що не так з містом. Частина друга

Доброго ранку. Продовжуємо говорити про вигляд міста.

В минулому дописі я писав про фасади, вікна, брами та балькони. Якщо ви не читали попередню частину, то це треба зробити, щоб розуміти суть/контекст/зміст і тоді вже братися за цю.

НА ЖАЛЬ, З ТИМ ДОПИСОМ СТАВСЯ ЯКИЙСЬ ГЛЮК І ЗНИКЛА КІНЦІВКА!
Помітив це тільки сьогодні…. капєц.
Доведеться згадувати і відновлювати все… 😦

До речі, в першій частині я забув пояснити для чого це все. Не знаю для чого.
Сенсу в цій писані мало, бо змін на краще не буде. Ні-ні, я не про загалом(завжди/сторіччя), а про часовий період найближчих 10 років. В кращому випадку 10.
Хвилинка статистики: попередню частину прочитало менше 1500 осіб, що менше 0,5% мешканців Львова. При цьому не всі, хто читав були зі Львова

на реклямі в цьому блозі я не отримую жодного прибутку, і якщо вона десь з’являється, то я не можу її забрати, бо за то треба заплатити щось поза 100 долярів.

Тому, пишу хіба для історії. Раптом, років через 40 мені вручать якусь статуетку як класику ранньої української блого-урбаністики початку 21-го сторіччя :))))
*за значний внесок у срачо-генерацію в соціальних мережах

Ага, і ще одне, про що ви писали в коментах, – я викладаю фото як негативних так і позитивних прикладів, хоч серія дописів називається “Що не так з містом”, що має більш негативний зміст, але вони(дописи) не тільки про це.

Сьогодні писатиму про вхідні групи, вітрини та літні майданчики, але про останні лише в контексті візуального сприйняття та співіснування в історичному середовищі. Тут також напрошується розділ про вивіски, але це вже буде у третій частині, щоб не перевантажувати вас текстом і фотками, але звісно ж, частково тема вивісок буде, бо це частина вхідних груп.

Чіткого визначення, що таке Вхідна група нема(точніше їх є декілька), але якщо просто, то це все, що стосується комерційних приміщень першого поверху(партеру) житлових та нежитлових будівель: сходи, дашки, двері, вітрини, і т.д.

Не забувайте про Довідник облаштування міста в якому про це також написано і пояснено, що дозволено робити, а що – ні.

1. Як ви вже, мабуть, здогадалися з вхідними групами у нас проблеми. Чітких правил, чи точніше(і краще) прикладів архітектурних рішень для типових(не історичних, в сенсі до 1939 року) будівель нема. Якби щось таке було створене, то це значно б спростило і поліпшило ситуацію. Наприклад, ви хочете відкрити магазин чи кафе, і очевидно будете створювати/ремонтувати вхідну групу. Щоб це не погіршило вигляд будівлі(а в більшості випадків так і стається) має бути розроблена типологія дозволених варіантів. Це аж ніяк не обмежує фантазію архітекторів/дизайнерів, і вашу звісно ж, а встановлює межі, щоб місто не перетворилося на суцільну какофонію. Тобто архітектор/дизайнер в якого/якої ви замовлятимете проект буде відштовхуватися від дозволеного і в межах цього фантазвувати. Так є в багатьох цивілізованих країнах світу

2. Це все одна будівля, але вхідні групи у всіх різні, незважаючи на однаковий колір рам метало-пластикових елементів

3. Та сама будівля на вул. Любінській приблизно у 70-х роках

4. Страшнувато. До речі, ось ця туалетно-вокзальна плитка на фасаді не тільки псує вигляд вхідної групи, але й шкодить фасаду. Детально про це написано у Довіднику

5. Ні, це не райцентр, а супер-пупер європейський Львів

6. Бє-мє-ко-ко-ко-рох-рох

7. Привіт з Вінниці. Кількасот метрів від їхньої мерії

8. В Полтаві не краще. Зрештою, як і в Миколаєві та Харкові

9. Власники цього бутіка хотіли якомога більше елітності, але насправді шкодять будівлі і спотворили оригінальний вигляд фасаду. Заклад ліворуч не виглядає краще, там лиш менше огидної плитки наліпили

10. Ніколи не розумів навіщо робити двері з перегородками і вставками пластику… Наліплювання тих всіх папірців на скло жахливе

11. Це сам центр Львова – вул. Галицька, але вигляд ніби якесь глухе містечко

12. Сусідня будівля – значно краще

13. Проспект Свободи: банальний білий пластик, знову граніт на цоколі, гігантська рекляма у вітрині

14. Кілька метрів в бік і майже ідеальний приклад(майже, бо теж граніт на цоколі)

Розумію, що у багатьох виникає запитання: Що мені не подобається в граніті?!?!?!?!
Крім того, що вище я вже дав посилання на Довідник облаштування міста, в якому пояснено чому всілякі непритаманні елементи шкодять стану будівлі, не тільки в естетичному сенсі(грибок, цвіль тощо), граніт це ще й банально і пошло.

15. Ахахахахаха…

Якщо хтось не вшарив – це поганий приклад :)))))))

16. Не знаю як це описати. Несмак, рагулізм, кітч, … не зовсім влучні слова. Не передають повноту цього дізастеру

17. Якби не оздоба цоколя було б люкс

18. Наскільки ж пластик(особливо білий і коричневий) дисонує в старій забудові. І наскільки ж старі “вивіски” кращі за більшість сучасних

19. І як круто це виглядає з металом і деревом

20. Двері, дашок, цоколь, колір фасаду – все погано

21. Хотів похвалити ПриватБанк, але вони вставили оті пластикові двері в цю вхідну групу, що виглядає дуже потворно(актуальної фотки не маю) та й вивіска надто велика(вийшла за межі

22. Вагався чи додавати це фото з Полтави, щоб раптом таке не з’явилося у Львові. Сподіваюся цього не станеться

23. Один з найкращих прикладів як сучасне може бути серед старого. Все зроблено добре

24. Гарно

25. Сюди хочеться зайти. І суцільне скло без пластикових рам виглядає і пасує значно краще

26. Чи помічали ви, що в більшості будівель 19-го і початку 20-го сторіччя комерційні приміщення партеру(1-го поверху) були розміщені в рівень з тротуаром або ж мають не більше 1 сходинки

27. Це дивно, бо в ті часи про доступність для маломобільних категорій населення мало хто задумувався, а інвалідні чи дитячі візки тільки придумували

28. І якщо після 2СВ у Європі почали приділяти що раз більше уваги доступності до будівель та приміщень, то в післявоєнному совку все було зовсім інакше

29. Найгірше, що в незалежній Україні це продовжується – 2/3 нових будівель мають входи зі сходами. Роблять це навіть на рівнинному рельєфі. Навіщо??? У Львові нема ні річки, ні великої водойми, ні моря. В інших містах у випадку повені і виходу води з берегів ці 3-5 сходинок не врятують від затоплення

30. Імітація вхідних груп під дерево(як на старих фото) непоганий варіант. Зрештою, в більшості випадків це дерево справжнє

31. Гарно, але плитку внизу треба було збити

32. Тут з цим впоралися краще

33. Колись аптека тепер банк. Найголовніше, що ні війна, ні совок, ні незалежні часи не зруйнували цього

34. Гранітна оздоба з’явилася тут відносно нещодавно, а так то є гарний приклад
null

35. Пречудово!

36. Якщо в інстаграмі зазначати чекін, то це мабуть найчекінніше дівчаче місце Львова. У вас ще нема тут фото? Тоді ви чоловік

37. Хоча, можливо, тут частіше інстаграмляться

38. Поруч з’явилися нові декорації для ваших фотосесій (але ті машини ніяк мені не давали нормально сфоткати і не тільки тут)

39. І що дівчата, ніхто з вас не хоче зробити інстасторі на фоні такої вітрини? :)))

40. Чи такої …

41. Поставили б пластик і їм би вже не дуло

42. Як от наприклад зробили в НБУ(будівля початку 20-го сторіччя). Дурбецели

43. Трохи закордоння

44.

45.

46.

На завершення коротко про літні майданчики. Розлого я вже про них писав тут – клац, тому аби не повторюватися сьогодні напишу лише про їхній вигляд і вплив на середовище, зокрема на фасади(неважливо якого сторіччя і ким побудовані)

Ось добрий приклад. Чим добрий? Бо ці літні майданчики не відволікають увагу від архітектури. Не шкодять і не спотворюють її. Заклади різні, але всюди парасольки, що краще, бо вони менші ніж маркізи і не треба довбати фасад, щоб їх встановити. А ще відсутнє брендування(пиво, соки, газбулька) парасоль і вони нейтрального кольору
47.

48. Літні майданчики початку сторіччя у Львові виглядали так. І таких було 99%

49. Парасолі брендовані алкоголем заборонені(начебто), як і пересувне холодильне обладнання(але в цьому я не впевнений і прошу писати в коменти як воно насправді

50. Та й загалом проїзд Крива Липа – це наруга над містом. За кілька років ця територія страшенно деградувала. Ні, я пригадую як ще у 2007-му це була суцільна парковка з розбитим асфальтом, глибокими калабанями і всього лиш з трьома закладами, але розвиток кафешко-ресторанного бізнесу не повинен перетворювати міське середовище, архітектуру в якусь базаро-клоаку. Я не можу назвати це Європою і щоразу намагаюся оминати цю частину центру міста

51. Аналогічно з вул. Руданського(за готелем ЖОРЖ)

52. Цей малобюджетний майданчик біля парку Франка виглядає значно краще ніж всі ті “елітні ресторації” з прибудовами, шатрами-наметами і гігантськими алкопарасолями

53. Чи ось цей на Лесі Українки – просто і зі смаком

Як бачите місто могло б виглядати краще, якщо б були розроблені певні стандарти(рекомендації) поведінки, які б підприємець міг отримати при відкритті нового бізнесу, і найголовніше якби це контролювалося з боку влади. Зрештою, самі підприємці не хочуть дотримуватися наявних правил, а про смаки деяких з них навіть не хочеться говорити. Але саме люди, більшість з яких місцеві, спотворюють місто. З часів роботи в ЛМР помітив, що з “прієзжимі с Вастока” підприємцями чи мережевими закладами виправляти недоліки значно простіше ніж з галицькими хрунями та обласними рагуликами.
На жаль, економія на матеріалах вхідних груп – це завжди великий мінус для міста. І до речі, економія на матеріалах не завжди означає, що загальна сума проекту + ремонту вхідної групи буде меншою ніж при замовлені більш якісних, на перший погляд дорожчих матеріалів.

І пам’ятайте: все геніальне – просте.

Висновки робив у минулому дописі, і тут вони такі самі.
(які бляхамуха кудись зникли після глюку з інтернетом)

Наступна частина, буде заключною для фасадної теми, і я зачеплю тему вивісок та всіляких декоративно-вказівних і функціональних дрібничок

Далі

Якщо у вас в друзях(facebook, Google+) є депутати, міністри, мери міст надішліть їм посилання на цей допис!

Поширення цього допису у соціальних мережах вітається! Максимальний репост 🙂

ВИ МОЖЕТЕ КОМЕНТУВАТИ ЦЕЙ ДОПИС ТУТ ОБРАВШИ ВАШ ПРОФІЛЬ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ (facebook, Google+ та інші)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Білорусь

Миколаїв

Трієст

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s