Вулиця не для всіх

Вулиця не для всіх

Совєцкій ремонт європейського Львова

Можливо ви чули десь колись краєм вуха, що у Львові планують ремонтувати вулицю Степана Бандери запозичивши німецький досвід планування. Здогадуюсь, що не чули. В більшості випадків ніхто ніколи нічого не знає 🙂
Проект називається “Вулиця для всіх”(Street for All) і детальніше про нього можна прочитати за посиланням.

А сьогодні хотілося б розповісти про ВУЛИЦІ НЕ ДЛЯ ВСІХ, або ж традиційний пострадянський підхід до проектування і реконструкції вулиць у Львові. Тобто такий підхід не тільки у Львові застосовують, але й по всій Україна… тобто всьому постсовку. Але я живу у Львові тож будемо розглядати тутешню ситуацію, яка майже на 100% ідентична у всіх інших містах.

! У цей допис не увійшов весь відзнятий матеріал! Загалом було зроблено понад 700 фото

Забігаючи наперед, якщо раптом десь ви побачите неправду в моїй писані – терміново напишіть про це, і якщо ви надасте докази, що це брехня я звісно ж виправлю.

Намагатимуся максимально стисло описати все. Звісно ж наскільки це можливо. Адже в більшості випадків читач є пересічною людиною з пострадянського простору, яка не тямить в реконструкції вулиць і технологіях, хоча в цьому нічого надскладного нема. Також проблема в тому, що пострадянська людина не знає, яким має бути комфортне місто, як і не знає про кращі світові практики в оновлені міста і т.п. Ні-ні, я не намагаюся вас образити, лише натякаю, що написати коротко і щоб ви таки все усвідомили – мабуть не вийде 🙂
Фотографій буде багацько, знову ж таки для кращого розуміння.

То про що ж розповідь? Про реконструкцію вулиць на Підзамче та майже весь процес який цьому передував, і що з цього всього вийшло.

Минулого року описував процес ремонту вулиці в Ляйпцигу – посилання
Рекомендую ознайомитися

Для початку трохи історії. У 2009 міська рада Львова взяла в Європейського Банку Реконструкції та Розвитку(ЄБРР) кредит на загальну суму 38 млн євро для вкладення в розвиток громадського транспорту та сфери послуг у Львові, в тому числі на оновлення парку трамваїв, інфраструктури трамвайного сполучення, модернізацію депо та підвищення ефективності використання енергії.
Безпосередньо 26 млн євро взяли для реконструкції міських вулиць і пов’язаних з ними мереж, поліпшення інфраструктури громадського транспорту вздовж трамвайних ліній №2 і №6. Детальніше читайте за посиланням
За ці кошти вже відремонтували вулиці: Городоцьку, Коновальця, Чупринки, Мельника, частини Личаківської, Коперника, Бандери, Замарстинівської, і власне Гайдамацьку, Хмельницького, Промислову про яку піде мова далі.
Технагляд цих всіх робіт проводиться компанією Egis посилання

На жаль, після конкретних фейлів(помилок) під час реконструкції перших вулиць ми(я і ще кілька небайдужих осіб) вирішили виправити ситуацію. Всі виявлені помилки сьогодні описувати не буду, хіба як приклад наведу два фото з Городоцької:

тротуар, ширина якого не відповідає будівельним нормам про тротуари (дуже цікаво як той французький технагляд таке пропустив)

уточню: автомобіль, навіть дуже маленький не вміститься в це розширення дороги, тим паче, що далі колія змішується вправо, тож тут це розширення абсолютно недоцільне і недолуге

і велодоріжка на тротуарі … при загальній ширині тротуару 2,4м(тепер 1,2м)

потім ще була ціла епопея з деревами, про які ніхто ніколи не думає, але сьогодні не про це.

Отже проаналізувавши всі ці помилки ми ініціювали зустріч з представниками різних управлінь Львівської Міської Ради (ЛМР), а це ще було в грудні 2013 року, з метою не допустити надалі такі проекти. Людей на зустрічі було чимало. Був і тодішній перший заступник міського голови Олег Синютка(зараз голова ЛОДА). Показали кілька презентації з аналізом реконструйованої Городоцької і аналізом проекту по Підзамче де ще до початку робіт нами були виявлені проколи, які обов’язково треба виправити.
Три слайди однієї з презентацій:

всі пропозиції напрацював Ігор Могила, представник Інституту стійких транспортних систем в ЛКП “Львіватодор”

повна версія презентації за посиланням

Часу для внесення змін було вдосталь. Хоч і для коригування того проекту вистачило б 3 місяців максимум. Зустріч закінчилася тим, що наче всі побачили і зрозуміли в чому проблема, і наче погодилися, що надалі так робити не можна.
Далі майже два роки до початку реконструкції цих вулиць ми ще писали звернення, додавали фотоприклади, я ходив по кабінетах пояснюючи чому потрібно змінити проект, ще двічі на різних зустрічах, зокрема на засіданні КБДР переглядали презентації, … але, на жаль – ні. Як горох об стінку. Ніхто нічого не змінив.
Одразу зазначу, що сама реконструкція тривала майже рік, а всі пропоновані нами зміни стосувалися дизайну вулиці, а не підземних комунікацій. Крім того всі пропоновані зміни не були дорого-вартісними. Фактично це була зміна елементів мощення/матеріалів, в певних місцях в невеликих об’ємах. Тобто, якщо в певному місці зробили б ширший тротуар, то відповідно треба було б менше асфальту для дороги. Тож витрати майже не зростали. Якихось космічних сум там точно не було.
Не буду вже детально згадувати, що на візуальне інформування мешканців про ремонтні роботи, дизайн якого ми безкоштовно розробили, теж всі чхали. Скільки коштує надрукувати кілька банерів і 1000 флаєрів? Невже мільйони вічнозелених?

Ось це максимум на що спромоглися і то десь через 2 тижні після закриття вулиць:
А4 формат у файлику в кількох місцях вздовж вулиці

Пригадую як в перші кілька днів закриття вулиць на віддалених зупинках люди чекали на той трамвай, а він все не їхав… але кому до того є справа? Нащо нормально інформувати мешканців? Нащо підвищувати довіру?

До чого цей непослух посадовців призвів побачимо нижче.

На початку травня 2016 року рух на цих вулицях вже було відновлено, тож групою осіб ми зібралися там щоб випробувати оновлену інфраструктуру і дати свою оцінку.

ВАЖЛИВО: Дуже часто в новинах можна побачити репортажі про маломобільні групи населення і їхні проблеми пересування в міському(агресивному постсовкому) середовищі. Роблять якісь флешмоби, депутати і посадовці сідають у візки і т.п. Іноді навіть роблять підйомники в якихось громадських будівлях куди запрошують людину у візку і розповідають, яке тепер місто доступне для них.
Або ж одним з останніх випадків у Львові, коли на презентації щойно куплених для міста автобусів, керівник одного з транспортних підприємств заштовхує візочника в автобус, бо самотужки той не може це зробити

Краще перегляньте відео з цієї мегаподії за посиланням

Додуматися зробити тимчасовий подіум на висоту тротуару – надто важке завдання. Люди, які в тому не розуміються сприйняли сюжет на ура! От тільки в реальній ситуації, коли людині у візку треба буде кудись поїхати чи буде водій витягувати цей трап, запихати туди візочника? Звісно ні. У всіх нормальних країнах автобус/тролейбус під’їжджає майже впритул до бордюра і візочник сам, без того трапа потрапляє у салон транспортного засобу.

До чого це все я? Та до того, що типовий постсовєцкій посадовець в будь-якому місті вважає, що маломобільні групи чи люди з особливими потребами це лише люди у візках. Але це не так!
Маломобільними є третина мешканців міста. Це вже не якийсь лохторат, а цілий електорат, який може забезпечити перемогу на виборах!
Це люди у візках, незрячі, глухі, люди з ДЦП, вагітні жінки, мами з візочками, діти до 10 років, люди з травмами чи після важких недуг(інсульт наприклад) та навіть ви з валізою теж маломобільні

На жаль, типовий посадовець цього не розуміє. Зрештою як і проектанти. Тому наші міста виглядають так, як виглядають. Агресивне середовище для людей в костюмчиках на позашляховиках. Так-так, і європейський Львів такий самий.

Вулиця Богдана Хмельницького до ремонту виглядала так:

Типова вулиця десь у занедбаній Східній Європі

Процес ремонту тривав довго. В ході реконструкції замінили більшість комунікацій, які були збудовані ще за бабці Австрії – це мабуть найбільший позитив від того ремонту

Переріз дорожнього покриття: геотектиль, пісок, сітка, щебінь, асфальт

Під трамвайними плитами ще й з 20см бетонна подушка

Вулиця Промислова(частина) після ремонту.
Уточнюю: більшість фото зроблені 7 травня 2016 року, тому дорожня розмітка, деякі знаки і т.п. ще відсутні

Це пан Ярослав Грибальський з онуком. Він візочник. Людина з особливими потребами. Переважно його кличуть на всілякі презентації всього готового де він не може сам пересуватися(бо зроблено для статистики, а не для людей), або ж просто запихають в автобус, куди він теж сам не може заїхати

Пан Ярослав був одним з тих, хто хотів щоб ці вулиці стали безбар’єрним середовищем. Не тільки для нього, а для всіх. Коли вулиця зручна для людей з особливими потребами, то вона зручна для всіх. На фото нижче трамвайна зупинка “Волинська”. Зверніть увагу, що в зоні зупинки є заїзд на якусь територію(багряно-брудна брама), там є пониження для заїзду

І саме в цьому місці, коли зупиняється вагон, опиняються двері для осіб з та на візках. Геніально!
Премію Дарвіна виграє проектант

А це відстань до трамвайного вагона:

Згідно ДБН(державні будівельні норми – спадщина СРСР), на які дуже люблять посилатися посадовці та проектанти, щоб не зробити сучасну безпечну і доступну інфраструктуру, відстань має складати 5см до сходинки трамвая! На фото пряме порушення ДБН! Але проектант і замовник кажуть, що все нормально, трактуючи це вимогою іншої ДБН – відстань від колії має бути 1,4м. Важко таким людям щось пояснити. Що таке доступність, що таке особливі потреби, що таке зручність

Водій чемно чекала, але в трамвай було неможливо потрапити, тож поїхала без нас… Сумно

НАГОЛОШУЮ, що це вулиця, яку ремонтували в супер-пупер європейському Львові, за європейські кредитні гроші, під технічним наглядом європейської компанії. Ось так то 🙂

Ну нічого. Ми пішли вулицею далі з надією, що на наступній зупинці буде краще.
Проїзди на бічні території, куди за день заїжджає не більше десятка автомобілів, виконано з пріоритетом саме для автотранспорту

І це після офіційної заяви про пріоритети де пішоходи головні

Так-так, спишемо це на директора ЛКП “Львівавтодор” і на їхніх інженерів, які про це не знали, та й взагалі… вони тут ні при чому, то все проектант начудив 🙂

Пріоритет в машин, а не в людей

А як має бути? – запитаєте ви. Тротуар не має перериватися на проїздах

Вулицю замостили новою бетонною бруківкою і трамвайними плитами BKV. Чи добре це рішення покаже час, але чому не асфальт, то мабуть самому Богу відомо

Звісно ж такого повно. Для вас це виглядає: ну а шо тут такого? Нехай об’їде.
Так не повинно бути. Тим паче при такій глобальній реконструкції вулиці. Сумнівно, що у себе в будинку чи квартирі ви б щось таке допустили

Переходо-заїзди – як таке взагалі можливо?! Ще й без достатнього пониження бордюру…

Це Анастасія з сином. Вони теж користувачі вулиці і у них також є певні потреби

Наступна зупинка “Промислова”.
Думаю на фото видно наскільки стало зручніше після 10місячного ремонту вулиці.
З тротуару на дорогу, потім з дороги у вагон. Це ще одна додаткова сходинка

Отжеж … ще й колесо скрутило… знайома ситуація, мамусі?

Чудово. Ще й люк-яма в зоні зупинки. Цікаво чи десь у Франції таке б пройшло?..

Безбар’єрний простір. Подяка проектанту

Зараз з вас хтось скаже: а як в той трамвай потрапити, якщо в ньому три сходинки?
Маєте рацію. Так, в трамваї є сходинки, але чи це причина робити вулицю непридатною?
Тобто цю вулицю відремонтували вперше за років… 70. Відповідно наступні років 30 щонайменше її ніхто не чіпатиме.
А низькопідлогові трамваї на цьому маршруті можуть з’явитися в перспективі 10 років.
Тобто трамвай вже буде доступним для людей з особливими потребами, а вулиця ні!
Це називається шкідництво. Посадове невігластво

Але зачекайте, ви ж хотіли сучасний трамвай, а я вам якусь філософію.
Будь ласка, новий трамвай

Це та ж сама зупинка. Зручно, правда ж?

Нагадую про максимум 5см від тротуару до трамвая на зупинках

Приклад з Кракова. В зоні зупинки тротуар розширили, щоб максимально наблизити його до краю вагона

Приклад з Ляйпцига. Тут ще й велодоріжка є. В зоні зупинки вона підвищується в рівень майже з підлогою трамвая

Ще приклад де тротуар в зоні зупинки наближений до трамвая і тим самим обмежує стоянку автомобілів якраз до зупинки

Нє-нє-нє! Та ви шо! В нас так зробити?! Та ніколи в світі! Люди на постсовку мають страждати і виживати

Повертаємось до Львова. Інформація на зупинці. Ну хоча б її назва, вже не кажучи про перелік маршрутів, які через неї проходять і детальний розклад руху з маршрутом. Наразі дякуйте хоча б за знак. Одразу видно – Європа!

А мало б бути якось так – посилання

Рухаємось далі. Перехрестя Промислова-Хмельницького – все для машин

Більшість скаже, що це порушник, але ні – це не так. Це гомосапіенс. Не робот, а людина, яка йде максимально прямо

Ось це місце на кресленнях і червоним позначено пропозиції для покращення ситуації

Логічно – іти прямо через острівець. Ми ж люди! Ми ходимо максимально прямими короткими шляхами

Та проектант іншої думки. За його застарілими підходами зручно має бути спочатку для машин, а ви люди блукайте вузькими тротуарами у пошуках виходу. Схоже нас мають за ідіотів. Не дивуйтесь потім чому люди не йдуть на перехід – так ходити незручно і нелогічно!

А як тут розминутися двом людям? А як про цю небезпеку дізнаються незрячі люди?

До речі, пан Ярослав є ще й позаштатним(тобто не отримує зарплату) радником міського голови. Ви думаєте він не звертався до міського голови з приводу цього? Ви помиляєтесь 🙂
Він не здавався до останнього. Минулого року, коли вулиця була розрита ми туди їздили і все замірювали, щоб ще раз вказати на недоліки меру. Дарма їздили.
Нащо мати радників до яких ніхто не прислухається? Щоб було кого запихати в нові автобуси? Схоже це не більш ніж показуха

Якось проповзли по тих лабіринтах радянського ремонту і дісталися до зупинки “Остряниці” де чекаємо наступний трамвай. На зупинці звісно жодної інформації для пасажирів

Виявляється тут ще й маршрутка якась їздить, але на жодній зупинці ми не побачили про це інформації

На цій вулиці трамвай вже їде посеред дороги, що є цілком нормально і доволі поширено у всьому світі.
Але здійснювати посадку в трамвай доволі небезпечно, бо треба виходити на дорогу.
Я пропонував тут зробити “віденську зупинку” – піднята дорога в зоні зупинки до рівня тротуару.
Інший варіант був розширити тут тротуар як на фото іноземних прикладів вище

якось так

Зручність – то не для наших людей

До речі, вздовж всієї вулиці тут заборонена зупинка і стоянка, хоча ми пропонували щоб на цій вулиці паркування було дозволеним.
Ця вулиця не потребує 4-х смуг руху. 4 смуги вбивають весь затишок району і підвищують небезпеку

Наслідок такого рішення – автомобілі на тротуарах

Покриття на вулицях стало кращим – це очевидно. Все нове і більш-менш рівне, порівняно з тим, що було до ремонту.
Та здається у робітників не було ватерпасу – плитка вище бордюра. І ще раз виникають запитання до компанії, що здійснювала технагляд

Йдемо далі. Це Катерина та її хлопець Володя. Вони незрячі. І вони також користувачі вулиці

Для них тут не зробили нічого. Нема світлофорів зі звуковим сигналом, нема інформації шрифтом Брайля на зупинках, нема навіть тактильної плитки на переходах, зупинках і в небезпечних місцях

Тактильна плитка – це плитка з рельєфною поверхнею, яку використовують в цивілізованих країнах для позначення переходів, країв посадкових платформ, небезпечних об’єктів/перепон на шляху тощо. Тобто це така собі “Нитка Аріадни” для незрячих осіб, яка покращує їхнє орієнтування в місті

Переважно вона жовтого кольору, але білий як от в німців чи голландців мені подобається більше

Тактильна плитка на зупинці

Як би це мало виглядати на перехрестях

Поперечний переріз

Ви це бачите? А вони – ні

У пріоритетах розвитку Львова 2020 наче писали про пішоходів… чи я щось плутаю?

Так не має бути. Така інфраструктура потрібна лише для статистики.
Хоч вони і не втрачають життєвого оптимізму

Якби проектант чи посадовець могли осліпнути на певний час, вони б напевно такого не проектували. Хоча …

Типова ситуація для Львова. Та й для України загалом. Паркування на переході

Наша пропозиція полягала в тому, щоб зробити ось такі виступи в зоні переходу, які водночас скорочують відстань для переходу вулиці, обмежують паркування, поліпшують оглядовість як для водіїв так і для пішоходів.
Але маємо, що маємо… Міцні господарники вирішили, що це недоцільно

В Німеччині такі виступити робити доцільно, а у Львові ні 🙂

Без цих виступів все відбувається так

А ось так це перехрестя бачить водій. На перший погляд наче все нормально

Насправді ж там вже є хлопчина, який почав переходити вулицю і він теж не бачить чи там щось їде.
Як і водій, який теж його не бачить

Доля секунди… і ДТП. Якби тут були виступи тротуару, оглядовість була б кращою, а відповідно менша ймовірність аварій

Прийшли

На зупинках вздовж цієї вулиці пасажири з трамвая виходять прямо на дорогу

Віденська зупинка про яку я згадував вище виглядає ось так (фото з Дрездена)

Це піднята проїжджа частина в зоні зупинки. Віденська, бо вперше таке рішення застосували у Відні, і згодом такі зупинки почали облаштовувати в інших країнах використавши в назві похідне місто. Ось у польському Вроцлаві:

Познань

Ляйпциг. Машини проїжджають повільно по піднятій частині, а по коліях їздять лише трамваї

Посадка/висадка в такому випадку більш безпечна і значно зручніша, фактично в один рівень

І ще вам отаке з самого Відня. Це особливо сподобається любителям ДБНів, парканів і підземних переходів та іншої “безпечної” інфраструктури. Фура там цілком нормально проїжджає 🙂

А це Львів

Важливо: за останні 10 років у Львові в межах капітальних ремонтів вулиць не облаштували жодної(!) зупинки, яка б відповідала вимогам доступності для маломобільних категорій мешканців! Жодної!
А відремонтовано чимало вулиць: понад 20, на половині з яких їздять трамваї

Щодо дорожнього покриття

Трамвайні плити, які у нас вважають чеською технологією і супер-пупер сучансною і доброю, насправді такою не є.
Ця технологія придумана в Будапешті(це Угорщина раптом-що) наприкінці 1970-х років на замовлення тамтешньої транспортної компанії BKV. Вже на початку 90-х вони від неї відмовилися через низку недоліків. Наприкінці 80-х чехи взяли цю технологію у масове використання, за ними скопіювали поляки і словаки. В 1994-му році, цю технологію до нас привезли ті ж чехи, коли ремонтували частину вул. Личаківської. І після того міцні господарники вирішили закласти більшість вулиць цими плитами. Німці спробували таке в Дрездені теж в 90-х. Зробили так 2 вулиці. Проаналізували, що в експлуатації ця технологія погана і більше ніколи її не використовували. Чехи відмовилися від неї у 2007 році. Поляки зрідка використовують її в пішохідних зонах або на виділенках.
Детально про недоліки цієї технології можна прочитати за посиланням

Одразу кажу: про недоліки цієї технології я повідомляв УКБ ЛМР ще у 2011 році.

Ця технологія ще й дуже вибаглива в обслуговуванні, а як у нашій країні з обслуговування всі знають. Чи треба пояснювати?
В Будапешті там де ще залишилися ділянки з тими плитами їх постійно поливають, щоб рейки не вискакували. В нас такого ніхто не робить

Крім того технологія не надається до ремонту і повторного використання. Бетон починає кришитися, металевий жолоб розлітається (згадайте вул. Франка, Підвальну), гума вискакує, плавиться і розлітається.

На жаль, в нас аналізувати і думати головою не передбачено.
Щодо безшумності, то вже давно існують технології вкладання трамвайних колій, які ще й значно краще поглинають шум і вібрацію від трамваїв… але то не для наших людей

Ще одне перехрестя де нормальна людина захоче піти прямо, бо це логічно. І знову проектант іншої думки

Не заважайте автомобілям їздити!!!1

В цьому місці він пропонує вам ходити прямими кутами як в комп’ютерних іграх 80-х років. Ну бо звісно ж все має бути зручно для автомобілів в першу чергу. І міцні господарники з міської ради цілком з цим погоджуються
Червоним позначено наші пропозиції змін

Пішли ми тими прямими кутами і знову те саме. Загалом кожне перехрестя і кожне пониження на переходах виконано аби як. Десь 2см висота, а десь цілих 8

Для багатьох мам, а можливо і татів знайома ситуація. Так от, в нормальній країні вам би не довелося цього робити(переважувати візок), але в Юкрайні ви повинні страждати і виживати

Пониження бордюрів на одному з перехресть. Це одна й та ж вулиця, але різні сторони. З одного боку 0-1см з іншого 6см 🙂

Якість робіт

Велоінфраструктура на цих вулицях чомусь не передбачена. Хоча район майже 100% рівнинний і тут чимало людей їздить велосипедом. Здавалося б все для того, щоб облаштувати велосмуги(розміткою на проїжджій частині). Та де там

Це Катя. Вона DJ на радіо. Їздить велосипедом, але про неї, як і про інших користувачів, як ви вже здогадалися, не подбали

Здається тут навіть все зробили так, щоб зігнати велосипедистів з дороги. Нема чого автомобілям заважати! Ось наприклад такі люки. Ще й прорізи зроблені так, щоб колесо велосипеда в них потрапило. Ну щоб точно вам більше не захотілося їхати велосипедом

Ще одне “геніальне” рішення розширити проїжджу частину за рахунок тротуарів. Так-так, пішоходи в пріоритетах! 🙂
При цьому люк дощової каналізації залишили на старому місці. Дуже цікаво, а як туди вода потрапить адже тече вона вздовж бордюра. Саме тому люк має примикати до бордюра

Ось це місце у 2011 році: тротуар був завширшки приблизно 2,7м – став 1,4м. Люк був при бордюрі

Ось це Краків. І люки там виглядають так: одразу “вмонтовані” в бордюр. Колесо велосипеда в такий люк не втрапить, а вода точно стече. І це не центр міста, а його околиця

Для наших це ще не освоєні європейські нанотехнології

В нас можуть зробити ось так – пастка для пішоходів

А звуження і без того неширокого тротуару призвело до цього

Але тепер там ще й паркан поставили, щоб двоє людей вже точно не могли розминутися. Як бачимо водії все одно не використовують цю нову смугу, яку вдалося створити звузивши тротуар

З протилежного боку там таке

Далі – теж саме

Катя їде далі проїжджою частиною тримаючись краю і оминаючи всі ті люки. Благо покриття асфальтобетонне, що сприяє їзді

За нею їде Андрій. Він також користувач вулиці, і мабуть, як водій, від реконструкції “виграв” найбільше. Дорога тепер рівна, повороти плавні і широченні, дорогу ще й розширили, а пішоходів загнали у клітки-тротуари, щоб ті раптом не викинулися на дорогу, як кити на берег. Схоже, життя автомобілістів покращилося

Та чи справді все так добре? Ось наприклад одне з перехресть. Там закритий поворот і водій, що виїжджає має дуже погану оглядовість з лівого боку

Ось так це бачить водій

Широченне перехрестя…… погана оглядовість… це потенційне місце концентрації ДТП
наші пропозиції звісно ж не були враховані

Оп! І аварія

Це вже з протилежного боку. Ще один “геніальний” задум проектанта. Що це взагалі таке? Поворот на трасі Формули-1?
Чому тут не можна було зробити тротуар??? Чому розмітка???

Це ж абсурд

Рухаємось далі. І раптом, після перехрестя з вулицею Жовківською асфальтобетон змінюється на грубезну бруківку!
Як це так? Що ж сталося??

Тут мені доведеться трохи зупинитися, щоб розповісти вам, що ж трапилося. А ситуація там дуже непроста.
Це ціла львівська 1000серійна мелодрама “Просто Бруківка”.
До планування цих вулиць ні замовник, ні проектант не залучили зацікавлених осіб. Кого? Ну так, я розумію вам то видається дивним і незвичним – нащо когось залучати? В цивілізованому світі це звична практика. Міськрада залучає мешканців, підприємців, громадські організації, транспортні підприємства, людей з особливими потребами до планування. Щонайменше для того, щоб проінформувати людей, що буде ремонт і що є попередні плани, але ми б хотіли почути вашу думку щодо майбутнього вигляду вулиці. Звісно ж всі думки не можуть бути враховані (збудуйте нам паркінги, не хочемо трамвай під вікнами і т.п.), але важливий сам процес залучення і зокрема пояснення чому не всі пропозиції можуть бути враховані. На жаль, українські посадовці такого не вміють робити і як наслідок майже завжди відбуваються якісь протести. Іноді причиною протесту стає банальна відсутність інформації.
Так от, коли вулиця була вже майже готова і робітники почали класти асфальт мешканці зчинили бунт: ПОВЕРНІТЬ БРУКІВКУ!!1

Відео з цієї події можна переглянути за посиланням

Якщо дуже коротко не для місцевих. В значної частини мешканців міста існує повір’я, що влада краде “священну” львівську бруківку. Хтось собі на обійстя, а хтось продає в Польщу, Австрію і т.п. А брук, то є фест-файна дорога! Її ше як зробили за Кайзера, то вона дотепер стоїт! І ше сто років простоїт. Верніт бруківку падлюки!!!

Німецькі транспортники, які працюють над проектом реконструкції вул. Бандери, під час знайомства з містом одразу звернули увагу на значний шум і вібрацію джерелом яких є бруківка. Зокрема Торбен Хайнеман, який справді є фахівцем у сфері транспорту, а не екс-військовим чи директором фабрики(як це є у Львові) і добре тямить у технологіях, страшенно дивувався львівським ремонтам. Закладені бруківкою Городоцька, Личаківська та повно інших головних вулиць. Для німців це неприпустимо! Бо ніхто не хоче жити в постійному шумі і вібрації

На жаль, для наших людей це не є аргументом і вони хочуть жити в 19 столітті, коли не було машин, а зо два десятка трамваїв і сто фір на все місто. Очевидно шуму тоді від них було небагато

Так, бруківка це гарно і додає місту історичності, але ще є реальність сьогодення. Ніхто не пропонує викинути бруківку з площі Ринок і сусідніх вулиць, але на головних вулицях зі значним потоком транспорту бруківки не може бути. До того ж на бруківці не тримається розмітка. У всьому світі, а не тільки в нас. А що вже казати про людей з особливими потребами? Перейти вулицю з бруківкою для них ще те випробування

З бруківки розмітка зітреться до кінця року. Вона пластикова, але це не нічого не змінює

Кілька прикладів з країн Євросоюзу, бо Україна то теж Європа (наразі лише не в головах людей).
Амстердам. Асфальт. Шум майже відсутній, вібрація тим паче. Їхати велосипедом тут зручно

Краків. Під час ремонту з під асфальту дістали дрібну бруківку(костку), яку назад не замостили, а влаштували асфальтобетонне покриття. Так-так, Крaків теж в UNESCO

Вроцлав. Вулиця з активним транспортним рухом в центрі міста – асфальт. Звісно ж на бічних і пішохідних вулицях там є бруківка

Центр Ляйпцига, за 200 метрів від хати Баха – асфальт

В Кракові біля Вавеля – асфальт

Я б хотів детальніше розписати про типи покриття, їхній вплив, доцільність і т.п., але це не зовсім тема цього допису.
Як ви зрозуміли в міськраді злякалися бунту мешканців і вирішили переробити проект, змінити матеріали(зокрема, кілька бетономішалок замовили для основи під бруківку) і замостили останніх 200м вулиці бруківкою. Так, такими грубезними кривими і слизьким брилами.
Мені це не вкладається в голові! Майже два роки ти і ще кілька людей роблять презентації, ходять по кабінетах пояснюють чому треба внести зміни в проект, і найголовніше зміни то раціональні(!) пропонувалися, але процес змін саботують і в решті-решт тебе посилаються в сраку.
Але як тільки групка мешканців влаштовує протест з архаїчними вимогами, то без проблем – нате вам бруківку. І це вже тоді, коли ремонт вулиці майже завершено! Я почав сумніватися в адекватності людей, якій приймають рішення в ЛМР.

Крім вище перелічених недоліків бруківки, вона ще й змушує велосипедистів порушувати ПДР.
Якщо на асфальтованій частині вулиці велосипедисти їдуть за правилами, то на бруківковій частині вони починають їх порушувати їдучи по трамвайних плитах, які в порівнянні з бруківкою значно рівніші

Ось як це бачить водій. Ліворуч обігнати не вийде, бо це порушення – виїзд на зустрічну трамвайну колію

Випередити праворуч теж ризиковано, бо раптом людина на велосипеді задумає зробити ось так:

Ні-ні-ні! Це не велосипедсти такі поганці і порушники, а замовник і проектант безголові! Така інфраструктура змушує людей порушувати! Бо ніхто не хоче відтовкти собі дупу чи гепнутися з велосипеда на тих каменюках

Інший варіант порушення. На тротуарі явно є зайвий учасник руху, але це через те, що покриття на дорозі не сприяє їзді там

А ще є паркани! Ооох ці улюблені чорно-білі паркани! Шкода не можна їх всюди поставити. Ееехх

Ставити паркани це улюблена справа постсовкових посадовців. Кожен міцний господарник має дати доручення на кілька кілометрів парканів. На вузьких тротуарах вони з’їдають і без того обмежений простір

Кожен чиновник вважає, що паркан це благо. Це ж безпека! – скажуть вони. І мешканці буває навіть з цим погоджуються. Особливо ті мешканці, які їздять автомобілями. Німці побачивши це – жахнулися. Вони не могли зрозуміти чому на таких вулицях(ключове слово ВУЛИЦЯХ!), ставлять таку кількість парканів. Але ж як людям перейти на інший бік? – запитують ті.
В Німеччині як і у всіх цивілізованих країнах МІСЬКІ ВУЛИЦІ можна перетинати поза переходом. Так, я знаю більшість з вас в це не повірить. Ви думаєте, що я вигадую. Або ж, що німцям ще в утробі закладають ген, який не дозволяє їм переходити вулицю(!) будь-де. Але це теж тема для окремої розповіді

Торбен Хайнеман з Ляйпцига одразу сказав, що це хибна логіка і працюють такі паркани якраз на небезпеку. Адже водії збільшують швидкість, бо відчувають себе ізольованими від пішоходів. А це погано. В місті не повинно бути ізоляції і високих швидкостей. Бо це місто. Тут живуть люди. Вони ходять вулицями. Це не автобан де все для машин.
Німецькі вулиці виглядають так

Парканів нема

І остання ремонтована вулиця – Гайдамацька. Тут все те саме: погане планування, вузькі тротуари, трамвайні плити, бруківка, заборонене паркування, недоступні зупинки …

Знову автомобіль в зоні переходу стоїть. І буде стояти, бо його нічого не обмежує

Окремо хотілося б сказати про бордюри. На всіх вулицях міста, і Підзамче не виняток, встановлюють нові бетонні бордюри. Крім того, що це дуже “дешево” виглядає, вони ще й крихкі

Ось як вони виглядають через 10 років після встановлення. Це вул. Чупринки частину якої ремонтували у 2007-му

З парного боку вулиці там встановили нові бетонні бордюри, а з непарного відібрали кращі серед старих і встановили повторно. Чому було не дозамовити нові кам’яні чи гранітні бордюри для парного боку вулиці? Порівняйте самі
на цьому фото старі кам’яні бордюри

На вулицях Підзамче близько 60% старих бордюрів можна було використати знову, але їх просто викинули.
Ось приклад з того ж таки Ляйпига де старі кам’яні бордюри знову встановлюють

На околиці Кракова під час ремонту встановлювали нові гранітні бордюри. Це не тому, що вони багаті, а тому що мудрі.
Такі бордюри прослужать значно довше ніж бетонні

Про озеленення вулиці хотів написати… але нема що. Про це в нас ніхто не думає

Як ви зрозуміли, а я сподіваюся, що зрозуміли, міська вулиця має бути зручна і придатна для користування всіма групами населення – найперше пішоходами і маломобільними групами населення, бо їх найбільше. Всі ці люди живі, і їм кудись потрібно дістатися, але наразі для більшості з них це мука

В цій країні і досі застосовують застарілі підходи і методи до проектування міського середовища. При цьому ніяк не залучають до процесу самих користувачів цього середовища. В центрі уваги замовника і проектанта досі залишається дорога і транспорт, а не людина

Я довго намагався зрозуміти чому так, намагався хоч якось це змінити, але все марно.
Нещодавно у ФБ прочитав ось такий допис, який повністю передає стан того, що відбувається в Україні.
В усіх сферах. І чи не найчастіше така ситуація є в органах влади на всіх рівнях

У Львові ситуація на 100% аналогічна аж до мозку костей!

І це триватиме ще довго. Допоки на посади будуть призначати міцних господарників(до того ж без відкритого конкурсу!), які абсолютно некомпетентні у сфері за яку “відповідальні”, доти триватиме такий безлад з інфраструктурою наших міст.

Ще одна чудова цитата зі статті, яку нещодавно прочитав

Саме так! Міцні господарники підтримують наявний стан і роблять радянські ремонти в стилі срали-мазали. Їхнє завдання давати підсрачники, доручати білити бордюри, ставити паркани, запихати візочників в новий міський транспорт, і т.п. показуха.
Вони не можуть проаналізувати, зрозуміти в чому проблема, створити стратегію розвитку. Розвиток – це взагалі не до них.
В них стабільність і постійна відсутність коштів. А коли кошти таки є, то все одно виходить отакий непотріб як на Підзамче.
Ці люди не цікавляться як там в інших, не вивчають успішні закордонні практики і тим паче не застосують їх тут.
Це називається безвихідь на постсовку

Що ж робити? Страждати і виживати.
В наступні 5 років… а якщо дивитися реально, то всі 10 – змін на краще не буде. Тобто “краще” це буде ось так.
І “піпл прохаває” це на ура.

Страждайте і виживайте, братове українці…

Подяка за фотозйомку Володі Караїму

Поширення цього допису у соціальних мережах вітається! Максимальний репост 🙂

ВИ МОЖЕТЕ КОМЕНТУВАТИ ЦЕЙ ДОПИС ТУТ ОБРАВШИ ВАШ ПРОФІЛЬ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ (facebook, Google+ та інші)

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

На зупинці
Ремонт вулиці
Безпечні вулиці
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s