Фестиваль плитки


До того ж цілорічний!
Сьогодні напишу вам про тротуари. Ні-ні, не про машини і не про стопці, і не про літні майданчики на них.
А що за фестиваль тоді? Фестиваль тротуарної плитки. І знову ні, це не реклама 🙂
Так от, вже доволі давно років зо 200 у світі придумали покриття з плитки. Тоді вона звісно не була така ж як і сьогодні. Поняття тротуар тільки починало з’являтися, бо до цього у всіх була спільна дорога, яка отримала кам’яне покриття, щоб люди, коні, кролики не стрягли у болоті.
Тротуар це французьке слово, що означає місце для ходіння. Англійські sidewalk, footpath, чи польське chodnik – мають теж саме значення.
Загалом з тротуарами в нас проблема. Якщо їх не захоплюють згадані вище автомобілі чи заклади харчування, кіоски, то подекуди вони відсутні як такі. Хоч ніби зараз не 10 століття, але болото на місці де мали б бути тротуари, таке саме як і 1000 років тому.
Але є ще один нюанс – з чого зроблені ці тротуари.
Асфальтобетон(в народі просто асфальт) не надто естетичне покриття, яке ще й плавиться від сонячних променів при цьому виділяючи шкідливі речовини, які ми вдихаємо. Його і так багато на дорогах, то вже хоча б на тротуари не будемо класти. А ще, коли риють якісь комунікації, то назад той самий асфальт вже не покладеш і буде негарна латка. Якщо буде 🙂
Тому плитка має низку переваг як покриття для тротуарів.
І ця сама плитка також має бути якісною. Правильно і зі смаком підібрана. Саме про смаки я і розповім далі.

1. Для початку історичний екскурс. На фото теперішній проспект Т. Шевченка за декілька років до початку 2СВ. На жаль, не зміг знайти фото львівської вулиці, яке було б зроблене трохи раніше і водночас де можна було б розгледіти тротуар. Але як вже є. Ось майже такі тротуари були від початку їхньої появи у Львові

2. Я взяв трохи обрізав фотку додав контрасту і зменшив яскравість щоб проявилася текстура плитки. Як бачите це квадрати розміром ~30х30см. Припускаю, що колір був від світло-сірого до кава з молоком чи щось такого мокро пісочного

3. Війна не дуже розбомбила львівські тротуари, але совєцкая власть і невблаганний час зробили своє. Ось так сьогодні виглядають залишки цієї плитки на деяких вуличках, до яких ще ніколи не діставався водоканал чи щось подібне

4. Протрималася майже 100 років

5. Починаючи з 70-х років двайцятого століття совєтікуси придумали собі, що було б круто показати на тротуарах могутність союзу і зробити це дуже швидко. Почали гнати отакий жестяк розміром 1х1 МЕТР!!! Думаю більшість з вас знає наскільки зручно по такому ходити, везти візочок і т.п.

6. В центрі радянські архітектори чи то художники-декоратори все ж проявили творчість і забабахали ось таке. Враховуючи, що в Ірландії ніхто з них не бував, то цей дизайн я б назва “Черва-Піка”

7. Ще було отаке ними придумано. Не скажу, що погано

8. А потім почалася незалежність! Свобода! Люди так ся тішили тому, що творчість з них так і перла гарячим напором. 90-ті для мене то маршрутки пежо, хот-доги, LEGO, серіал з Клуні доктором на плюсах і мульт Германова голова на ICTV, і морозиво в Короні, яке іноді падало на такуво плитку 😀

9. Та плитка огидна. Чесне слово. А ще була і навіть досі існує костка. В прямому і переносному значенні 🙂
Подивіться на її форму. Косткою її(і не тільки) прозвали сусіди поляки, які досі таку мостять. Як на мене вона теж не ахті

10. Костка погрижена псом тренд 1997 року

11. Але найгірше у цій всій какофонії, що кожен підприємець, які теж з’явилися з приходом незалежності, почали замощувати/укладати тротуар навколо своїх магазинів/кав’ярень на свій смак. Хоча смаком це важко назвати. І почався фестивальний тротуар, коли одна вулиця завдовжки 400м мала 12, а той більше видів плитки. Наприклад псяча костка переходить у більше прагматичний варіант біля наступного порогу

12. Це не є монтаж. Ось наприклад така плитка, яку вліпили рівно біля цього закладу, пасувала б для рибного магазину чи суші ресторану, але такого тут ніколи не було

13. Йдемо далі. Останні 3 фото і це – вулиця Князя Романа. Одна суцільна вулиця з 6-ма видами плитки

14. Готель вирішив виділитися оригінальністю

15. Князя Романа плавно вливається в площу Галицьку

16. Тут комусь було сумно і вирішив прораб розвеселити замовники. Так значно краще стало!

17. Зона комфорту

18. Ще один привіт з кінця 90-х. Не знаю, нащо адже стара плитка тут ще в цілком доброму стані

19. Центр. вул. Театральна. Дизайнер мабуть надихнуся якимись ренесансними мотивами і створив це

20. ???

21. Елітний шматок плитки з “веселими” вставками біля елітного бутіка

22. Трошка деконструктивізму не завадить

23.

24.

25.

26. Ранні спроби реконструкції пр. Свободи

27. Це вже ближче до вул. Коперника. Той самий проспект

28. Невдала спроба використати пісковик як сировину для плитки. Всі мабуть впізнали цей страшний тротуар біля Міцкевича. Цього року під час реконструкції площі її мають замінити на гранітну

29. На вул. Глибокій

30. А тут виклали фамільний герб навіть!!! і про елітні туї незабули

31. Оцю плитку я дуже не люблю. Біля Філармонії

32. Штота пашло нє так і далі її почали класти вертикально. Ні, фотку я не перевернув

33. Таке вже було?

34. А таке?

35. Це може навіть приз отримати за… за ….еее… навіть не знаю як придумати

36. Мабуть починали класти з різних кінців і забули вирішити як

Зрештою нема чого дивуватися. Пострадянська індивідуальність вона безпощадна! У всьому і з усіма!
Ви мабуть скажете/напишете, що я вже не маю до чого вчепитися і придираюся до плитки. Тротуарної плитки.
Чим вона тому Дем’яну не вгодила?
Та власне своєю трешовістю і надрізноманітністю. Несмаком.
А що всьо має бути сіре?? Десь я такий коментар читав. Потішив 😀
Як показує практика інших міст в розвинених країнах, а також історичні фото Львова, плитка таки має значення. Вона має бути якісна, проста і не відволікати уваги від будівель і середовища довкола них. Прагматична. В сірих тонах.
І так, на всіх вулицях вона має бути однакова. Як всі 4 колеса в машині однакові. Як трамваї. Як листя на деревах. Як батареї у вашій квартирі. Як столові прибори.
В кожного міста є свій стиль. Деякі міста навіть спеціально замовляють дизайн вуличних меблів та елементів.
Як от колись Лондон зробив свої таксофонні будки чи знаменитий автобус даблдекер.
Чи ось наприклад, коли ви замовляєте брендинг для своєї компанії/фірми/підприємства/установи.

Вам розробляють лінійку, наприклад канцтоварів, і всі вони однакові

Навіть візитки у вас всіх однакові, з однаковим шрифтом і кольором. Звісно з різними іменами, номерами…
Так само має бути і з тротуарною плиткою та іншими вуличними елементами міста
І на щастя у Львові так є вже останні декілька років. Шкода, що не всі про це знають.
Під час капітальних ремонтів вулиць чи лише тротуарів, якщо роботи виконуються на замовлення міста, завжди використовується один з двох видів плитки.
Ця плитка як і 100 років має розмір 30х30см виготовлена з бетону чи граніту.
Для більшості вулиць використовується бетонна плитка з фаскою

Для центральної частини міста використовують безшовну гранітну плитку

Таке покриття забезпечує прагматичну естетику та плавність ходу по ній. Зручність ходи, якщо точніше.
Шкода, що ця практика застосовується в місті приблизно з 2009 року, бо до цього тротуари мостили з будь-чого.
І це робили як приватні особи(підприємці) навколо себе, так і місто.

До речі, навколо всіляких інших вуличних елементів(ліхтарі, гідранти, сітілайти, люки, павільйони) замощують дрібну бруківку. Вона слугує як тактильним елементом для осіб з вадами зору, так й естетично пасує і звісно ж полегшує роботу плиточникам, щоб ті не різали всілякі фігурні шматки

На жаль, плиточники іноді спрощують собі завдання

Трапляються і ось такі фейли. Щось тут сталося, а запасів такої самої плитки нема

Звісно іноді можна використати якийсь інший колір, текстуру плитки для окремих проектів. Наприклад в Кривій Липі замостили 2 види плитки: червоний клінкер і штучну бруківку “Римський камінь”. Не скажу, що вийшло там ВАУ, але може бути. Не критично.

На вул. Леся Курбаса тільки римський камінь у 2 відтінках сірого 🙂

Ось це гарно ^_^

А ось так НЕ РОБІТЬ НІКОЛИ! Ринва завжди має йти в землю і в каналізацію. Ніяких ровів через тротуар!
Тут легко підвернути ногу чи навіть зламати. Це прірва для людей у візках. А ще решітка зверху постійно забивається і тріскає. Як наслідок її вже тут давно нема

Перелік видів плитки в цьому дописі не є вичерпним 🙂
Якщо вам не подобається те, що я написав – ваше право. Але, будь ласка, не робіть з міста цирк.
А в себе на подвір’ї, якщо вам вже аж так сумно від сірих тротуарів, можете зробити хоч таке

Так жити точно сумно не буде 🙂

Поширення цього допису у соціальних мережах вітається! Максимальний репост 🙂

ВИ МОЖЕТЕ КОМЕНТУВАТИ ЦЕЙ ДОПИС ТУТ ОБРАВШИ ВАШ ПРОФІЛЬ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ (facebook, Google+ та інші)

Дитмайдан
Безпечні вулиці
Plac Grzybowski
Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s