Безпечні вулиці


Чи безпечні вулиці у наших містах?
Сьогоднішній допис буде про дорожню безпеку на вулицях українських(пострадянських) міст. Нудної(хоча важливої) статистики не буде, а буде багато фотографій, інфографіки і сподіваюся НЕбагато тексту.
З чого почати не дуже знаю, бо інформації в мене чимало, думок ще більше, а текстом не хочу вас вантажити.
Якщо коротко – в нас все погано. Ну як завжди, про що ще може писати Дем’ян – подумали або сказали ви. 🙂
Я це пишу/кажу не просто так. В нас справді погано і коли я це кажу/пишу, то одразу аргументую і наводжу приклади з фотографіями там де добре – де проблема є вирішена чи значно меншого масштабу.
В нас погано, бо ми постсовок і країна третього світу. В нас корупція і беззаконня, самі закони застарілі як і всілякі норми, а фахівців, які б могли це змінити одиниці. А де їм тут взятися? В нас, на жаль, нема якісної освіти зокрема в цій сфері, дослідження якщо дуже пощастить проводяться за методиками СРСР, і т.д.
Про ДАІ навіть не хочу згадувати. ДАІ і безпека дорожнього руху це як віник і розбита склянка з водою, тобто віник з’являється на місці ДТП і констатує факт. Звісно віник не може вирішити проблему аварійності, кращої вуличної інфраструктури. Віник це віник. А дядьки з усіляких державних установ та органів так само окрема історія. Чоловіки за 50, а деякі під 80, які переважно ніде далі просторів колишнього совка не заїжджають, не дуже то і цікавлять, а що там в світі(не тільки в Євросоюзі), не можуть запровадити щось справді інноваційне чи хоча б скопіювати/адаптуувати досвід розвинених країн. Власне наші ДБН для вулиць і доріг… там дуже багато всього треба міняти і приводити до адекватності, але зараз про це не будемо, бо писати можна багато, та більшості з вас це не цікаво. Ще коротко про місцеві органи влади – міськради(виконкоми). На жаль, місцеві виконавчі органи не виняток і приділяють питанню проектування, реконструкції чи ремонту вулиць дуже мало уваги. Фактично більшість міських вулиць не стають кращими, безпечнішими, а просто відремонтованими. Тобто такими самими як були, але з новим покриттям. Ну і ще багато парканів з’являється вздовж тротуарів. Не буду зараз заглиблюватися в цю тему, але якось окремо усно чи письмо розповім вам.

Переходимо до фотографій зі світу і зі Львова.

ВАЖЛИВО! Дехто з вас часто запитує мене: нащо ти викладаєш так багато фотографій?
Я люблю деталі. Люблю так, щоб людині(вам усім) не треба було пояснювати двічі, переконувати і сперечатися.
В інтернеті це доволі важко зробити. Тому аби у вас не залишилося сумнівів я намагаюся демонструвати якомога більше прикладів, ракурсів, пояснень. Сьогодні не виняток і фотографій буде багато. Ви можете використовувати їх як завгодно. Можете взяти собі, можете показати кому треба, можете просто переглянути. В дописі більшість фото будуть мої власні, а також з блогів Гершмана, Живые улицы, Варламова, Copenhagenize, скріншоти з матеріалів GIZ та багато іншого джерел яких не знаю.

На більшості фотографій будуть приклади реалізованих сучасних підходів до планування вулично-дорожньої інфраструктури задля досягнення більшої безпеки всіх учасників руху, зменшення травматизму, смертності та впливу на поведінку цих учасників руху.

І знову в мене ступор, бо інформації так багато, що не знаю з чого почати…

Сучасні інфраструктурні рішення і підходи базуються на зміні цінностей і пріоритетів у містах. Найважливішими і пріоритетними учасниками руху є пішоходи та велосипедисти. Вони також є найменш захищеними учасниками руху.
Тож для них інфраструктура має бути зручною, пріоритетною, доступною(зокрема для людей у візках) та зрозумілою.
Ніяких підземних чи надземних переходів. Ніяких сходів і парканів. Розумію, багатьох з вас це вже здивувало, а декого і обурило, але побачите далі на фото про що я

При плануванні вулиць чи їхній реконструкції всі учасники ДР є рівними. Вулиця – це простір для всіх. Не може бути 3-6 смуг для автомобілів і заледве 2метрові тротуари. Про смуги для ГТ і велодоріжки вже не кажу. Такі підходи досі існують в українських містах – все для машин. Так не має бути. Простір вулиці має бути перерозподілений на користь всіх

Різниця у підходах до трактування вуличного простору. У 20-му столітті(яке досі триває на наших теренах) люди і проектанти вважали, що головним показником є скільки транспорту ми можемо вмістити/провезти по вулицях. У 21-му столітті дійшли висновку, що пропускну здатність треба вимірювати не в кількості транспорту, а в людях, які в ньому їдуть.
І якому транспорту потрібен пріоритет, бо він перевозить більшу кількість осіб

Кількість осіб на різних видах транспорту(пішки теж), які можуть переміститися 7метровою вулицею впродовж години. Тобто скільки осіб і на якому транспорті вмістить двосмугова вулиця:

Автомобілів завжди багато, але людей в них здебільшого мало…

Крім того автомобілі шкодять людям, довкіллю і містам. Навіть електричні автомобілі. Знаючи про це ми можемо не повторювати помилок інших країн, які колись розширювали дороги, розбудовували розв’язки, бо хотіли вмістити більше машин. Нам треба думати як перевезти більше людей, на тих вулицях, які вже є. Без розширення і будівництва бетонних монстрів-павуків.

Як змінити наші вулиці, щоб вони були для людей, а не для машин

Як запобігти смертності і травматизму на наших вулицях, тобто як перейняти досвід розвинених країн і якомога швидше запровадити його тут. Одним з таких заходів є зменшення швидкісного режиму та створення інфраструктури, яка сприяє повільній і зосередженій їзді.

Не тільки в нас ходять поза переходом/світлофором. В них теж це роблять. І так колись робили всюди до маосової появи автомобілів.

Німеччина. Червоне світло

Мабуть значна частина з вас вже обурюється, що це я таке пропагую/виправдовую тут 🙂
Не поспішайте з висновками. Мабуть далі треба поділити все на розділи

БЕЗПЕЧНІ ЗУПИНКИ
1. Підвищені або віденські зупинки. Віденські мабуть тому, що їх вперше облаштували там. Проїжджа частина в зоні зупинки підвищується до рівня тротуару. Такий собі довгий лежачий поліцейський + зручна посадка в трамвай.
Бачив таке вже в багатьох країнах. На фото Німеччина

2. По коліях їздять тільки трамваї, не зважаючи, що там асфальт

3. І автобусам не можна

4. Трамвай під’їжджає до зупинки

5. Зручно

6. Острівні зупинки, де автомобілі/велосипедисти їдуть позаду зупинки. В даному випадку проїжджа частина теж піднята

7. Велосмуга проходить через трамвайну зупинку. Щось схоже є на вул. П. Куліша тільки з автобусною зупинкою

ОСТРІВЦІ БЕЗПЕКИ

8. Їх облаштовують на більшості вулиць де ширина проїжджої частина становить понад 7м, але інтенсивність руху ще недостатня для встановлення світлофорів

9. Це дуже допомагає дітям, старшим людям та й молодим і здоровим

10.

11.

12. Париж

13. Віденський аеропорт. Тут дуже мало пішоходів, але увага до їхньої безпеки не менша ніж в центрі міста

14.

15. Ходять тут в основному до стоянок чи офісів. Пілоти, стюардеси, працівники аеропорту, працівників офісів авіакомпаній і т.п.

16. Все дуже продумано! Острівець розділяє вулицю з трьома смугами одностороннього руху. Крайня ліва смуга вужча за інші і призначена для лівого повороту, дві інші – рух прямо. І ще є такі от світлофори-семафори, а ввечері вмикається спеціальне освітлення переходу(лампа зверху)

17. Зацініть як зроблено тут: автомобіль який виїжджає з другорядної вулиці не може одразу виїхати в середню чи крайню праву смугу, бо острівець спеціально зробили подовгастим. Шкода нема фотографії згори як це виглядає

18. Можливо з цього боку видно краще

19. Ще раз нагадую це приаеропортова зона і тут могли з цим не паритися.
Праворуч є табло, яке постійно відображає швидкість з радару

20. Перехід тут нічим не позначено, а всі бордюри зроблені “в нуль”

21. Роздільна смуга як острівець

22. Безпечно дочекатися і поїхати далі

23. Острівець при в’їзді на перехрестя з кільцевим рухом

ПІДВИЩЕНІ, ВИПУКЛІ ПЕРЕХОДИ ТА ПРОЇЗДИ

24. Все той же аеропорт Відня. Ще й лампочки вмонтовані

25. Фактично безперервний тротуар

26. Спальний район десь в Чехії

27. Спальний район в Таллінні

28. Піднятий перехід + острівець безпеки в Нідерландах

29. Франція

30. Випуклий тротуар який скорочує відстань для переходу через дорогу, водночас обмежує стоянку в цьому місці

31. Звуження, яке не дозволяє автомобілям влітати в поворот на швидкості 60 і більше + скорочений шлях перетину для пішоходів

32. Приклад як це могло б бути в нас

33.

34. Чи такий приклад з Кракова де перед перехрестям встановили велостійки: щоб не паркувалися і щоб розширити поле зору водія перед зеброю. Бачив тут таке рішення дуже часто

35. Звуження перед переходом може бути ось таке

36. Навіть на широких вулицях

37. На всіляких дрібних заїздах та вуличках пішоходи і велосипедисти не втрачють пріоритет – автомобіль знижує швидкість і переїжджає через тротуар

38. Правильні пріоритети

ШТУЧНІ ОБМЕЖУВАЧІ ШВИДКОСТІ

39. Такі всілякі штуки на які водіям доведеться наїхати і краще це зробити на малій швидкості. Майже як наші лежачі поліцейські, але кращі та більш естетичні

40. Отак

41. Два рази щоб не гасали

42.

43. Ось таке де автомобілям доведеться петляти, а на велосипеді зможете проїхати прямо без перешкод

44.

45. Чи навіть ось так 🙂

ЗОНИ ОБМЕЖЕНОЇ ШВИДКОСТІ
46. Більшість дрібних вулиць та житлових районів в цивілізованому світі – це зони низької швидкості(20-30км/год.) або житлові зони(до 20км/год.)

47. Вроцлав

48. Варшава

49. Центр міста

50. Ось на карті Парижа можна наочно побачити скільки тут зон низької швидкості, пішохідних та житлових зон

51. Чому 30км/год? По-перше це найбільш прийнятна і водночас раціонально-безпечна швидкість. При зіткненні автомобіля з пішоходом/велосипедистом смертельні випадки складають близько 10%. Тобто у 90% випадків люди залишалися живими

52. У 30км зонах вся вулиця є спільним простором. Тут всі рівні. Тут можна переходити будь-де. Велодоріжок чи велосмуг як таких нема, а є просто умовні “зони”

53. Безпечно. Всі нормально тут живуть і всюди встигають

РЕГУЛЬОВАНІ ПЕРЕХРЕСТЯ

54. Найголовніше, що для пішоходів тут облаштовано рух у всі боки! Тобто з будь-якого кута перехрестя можна переходити у два боки. В нас з цим серйозні проблеми

55. Забігаючи на перед приклад з самого центру Львова – пр. Свободи-Дорошенка-Беринди – абсолютно ідіотська організація руху пішоходів

56. Копенгаген. Ось де про пішоходів дбають. Придивіться уважно і побачите, що там не тільки зебри, а й світлофори та острівці є

57. Тель-Авів

58. Барселона

59.

60.

61.

62. Навіть перехрестя з кільцевим рухом мають регульований рух ще й з пріоритетом для громадського транспорту

63. Ще одне таке новеньке перехрестя в Кракові

64. На жаль, наші люди не розуміють для чого тут світлофори, бо це ж кільце. А регульований він там для того, щоб всі могли безпечно і без поспіху перейти дорогу

65. Ви всюди встигнете

66. Не світлофор, але ілюмінація пішохідних переходів контрастним світлом теж важлива

Є така ілюмінація переходу і у Львові, але наразі це виняток. Облаштували його львів’яни з групи “Дайте пройти” за підтримки німців GIZ

67. Поширена фішка у Німеччині, Польщі, Швеції, Нідерландах. Спеціальна секція з піктограмою пішохода, яка блимає жовтим і цим інформує водіїв, які повертають праворуч або ліворуч про перетин дороги пішоходами для яких теж горить зелений. Бачив таке у Вінниці. Львову такого дуже бракує!

68. Густі кущі замість страшних парканів

69. Для чого встановлювати страшні паркани, якщо можна висадити природну огорожу

70. Оці здається колючі

71. Вся складність для наших гомосовєтікусів – додуматися так зробити

БЕЗПЕЧНА І ПОМІТНА ВЕЛОСИПЕДНА ІНФРАСТРУКТУРА
72. Велосипед став частиною транспортної інфраструктури вже в багатьох містах Європи. Десь це відбулося 40 років тому, а десь тільки в останні 10. Тому планування вулиць з урахуванням велосипедного руху є дуже важливим. Не хочу хвалитися, але в Україні наразі лише у Львові це більш-менш враховано. В інших містах відповідальні за це особи не хочуть навіть чути про велосипеди, велодоріжки і велосмуги

73. Пішохідно-велосипедний міст через вулицю безперервного руху. Це вулиця на якій практично нема об’єктів притягання, будівель, магазинів і т.п. По суті міська об’їзна другого контуру

74. Авжеж тут пологий заїзд. Внизу фотографії початок серпантину 🙂

75. Якщо місця на велодоріжку/велосмугу недостатньо, то велосипедисти їдуть з крайньої правої смуги. При цьому водії яким треба праворуч чемно чекають і не обганяють, не підрізають

76. Страшний сон для наших проектувальників і ДАІвців 😀

77. Велосипедисти повноправні учасники дорожнього руху

78. У когось зараз буде істерика

79. Спеціальна кишеня для велосипедистів перед світлофором, щоб завжди бути помітними і стояти перед машинами

80. Велодоріжки виведені до перехрестя

81. Чекаємо на зелене

82. Невеличкий острівець і велосвітлофор. Так безпечніше дочекатися зеленого на інтенсивному перехресті

83. Захищено

84. Виїзд з пішохідної зони через перехрестя на велосмугу. Червоним позначають тільки потенційно небезпечні місця і перехрестя

85. Дорожня дієта: звуження автомобільних смуг задля облаштування велосмуг та острівців безпеки.
Середня смуга використовується для поворотів ліворуч

86. Ще один приклад з Німеччини де значно більше машин ніж в нас. Ця вулиця схожа на пр. Червоної Калини. Одну смугу віддали для велосипедистів і заїзд для паркування

87. До речі, про велосвітлофори. В Україні вони досі не передбачені ніким і нічим! Ні ПДР, ні ДБН, ні ДСТУ. Європа.

88. Ось таке собі вирішення проходження велошляху через складне перехрестя

89. Тут ще й повно трамвайних колій

90. Цей водій теж має велосипед і їздить ним, бо чемно дочекався поки проїдуть велосипедисти, а потім повернув праворуч

91. Автомобілям тільки праворуч, а велосипедистам можна ще й прямо

92.

93.

94. Велосипедна кишеня

95. Садочківці на прогулянці

НУ А ТЕПЕР ПРО ЛЬВІВ (чи будь-яке інше місто цієї країни)
Фотографій буде не багато, бо і так все зрозуміло

96. Небезпечні зупинки

97. Відсутні пішохідні переходи там де вони потрібні. Бажано регульовані

98. Те саме. Зверніть увагу пониження зробили, а потім вирішили встановити паркани

99. Відсутність острівця з твердих матеріалів перетворює цей фарбований острів у 5 смугу руху

100. Зекономили. Встановили пішохідний світлофор десь праворуч на стовпі

101. Відсутність острівця безпеки – майже як русская рулєтка

102. Ті, хто тут часто їздить/проходить знають, що цей фарбований острівець це третя смуга

103. Нащо тут перехід… нехай обходять

Ще рекомендую ознайомитися з ось такими німецькими рекомендаціями(український переклад)

Або ж ось з програмою VISION ZERO яку нещодавно запровадили Нью-Йорку(частково українізована)

І є ось такі відео теж українською:

Про засоби заспокоєння вуличного руху

Про переосмислення вулиць в Парижі

Більше відео є тут

ВИСНОВКИ робіть самі.
Як бачите в нас взагалі вулиці виглядають не так і є дуже небезпечними
Зізнаюся чесно, ще десь 40 фотографій я сюди не виклав, тож вважайте, що скоротив 😉

ПРОХАННЯ: якщо у вас в друзях(ВК, facebook, Google+) є народні депутати, міністри, мери міст надішліть їм посилання на цей допис!
Поширення цього допису у соціальних мережах вітається! Максимальний репост 🙂

ВИ МОЖЕТЕ КОМЕНТУВАТИ ЦЕЙ ДОПИС ТУТ ОБРАВШИ ВАШ ПРОФІЛЬ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ (facebook, Google+ та інші)

Транспорт в Польщі
Автомобіль в Італії
Advertisements

10 thoughts on “Безпечні вулиці

  1. Serhiy Pyevnyev 07.05.2015 / 14:17

    З більшістю речей згідний і потрібно впроваджувати. А от на рахунок переходів з кожної сторони перехрестя всюди – ні. В Європі теж далеко не на кожному перехресті можна перейти в бажаному напрямку. Так і в нас на фото 103 – перехід є за 20м, робити ще один перед зупинкою теж небезпечно, він тут явно зайвий, а подбати самим про безпеку і потратити 20секунд щоб дійти до світлофору – ні не чув. Фото 97 теж суперечливе, бо на тій ділянці є 2 світлофори….можливо потрібний 3-ій…не знаю….а те що люди ліниві – це точно

    Подобається

  2. vzagreba 07.05.2015 / 12:05

    Як казав класик, “неможна впихнуть невпихуєме”. Але Дем’ян максимально наблизився до того, аби розвіяти цю гіпотезу! 🙂 Гарна добірка фотографій – це плюс. Повна відсутність цифр – це мінус. 😉 Ще мінуси – у нас країна на третього світу, і у нас в країні не так все погано. В більшій частині планети все набагато гірше. А ще я не втямив, для чого передавати цей пост народним депутатам і міністрам? Для того, аби вони зрозуміли, що треба терміново переписати ДБН? Так це не депутати роблять, а Мінрегбуд. Так що переслать це можна хіба що тамтешнім спеціалістам, але, боюсь, доведеться скористатись факсом, і у них закінчиться папір це приймати :))

    P.S.А ще мені не дуже імпонує українська звичка використовувати чужі інтелектуальну власність без посилань на авторів. 😉

    Подобається

  3. Alina 07.05.2015 / 10:53

    Класно би була інформація, що ми можемо зробити, щоб було як у людей )))))))

    Подобається

    • demyandanylyuk 07.05.2015 / 11:32

      Звертатися у відповідні державні органи(міністерства, ДАІ, проектні інститути) та органи місцевого самоврядування.
      Писати їм про таку то проблему, наводити приклади і т.д.

      Подобається

  4. Світлана 06.05.2015 / 23:56

    Чудова стаття!
    фото№102 – зверніть увагу на тротуари з права на фото – вони “багаторівневі” – зломала на них ногу.

    Подобається

  5. Bohdan Solonko (@diabenko) 06.05.2015 / 13:27

    Для мене одні із найбільш кричущих прикладів небезпечних переходів – це три переходи вздовж Стрийського парку. Один – навпроти академії сухопутних військ, другий – дещо нижче поруч з автобусною зупинкою, третій – біля переходу в Парк Культури. Я майже кожен день гуляю там із собакою і можу це все описати лайливими словами, бо там ні світлофорів, ні жодних підвищень/острівців безпеки, плюс на всіх із них шалено погана видимість для водіїв.

    Подобається

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s